Почалося все з „Пресвятої Покрови”. Це – корабель, козацька чайка, що її збудували козаки з Товариства „Кіш” у Львові в 1990 – 1992 роках на чолі з Василем Качмарем, і пішли в море з наміром дійти до Барселони. Мандри тривали довго, цікаво, завжди надзвичайно і несподівано. Через дев’ять років весною 2001-ого таки дійшли до Барселони, але до того обійшли цілу Францію (до Ла-Маншу дісталися каналами від Середземного моря), були в Англії, Голандіїї, у гостях в іспанських Басків, на безлічі фестивалів, відкривали міжнародні регати, жили товариством, яке на час походу об’єднувало море, двадцятиметрова чайка, вільні мандри, нові знайомства, і, звичайно, живе відчуття ризику. Останні два роки мандрів перед поверненням на Україну козацька залога прожила комуною ... Читати далі »

Довгий і яскравий вечір. Берег, повний вогнів, усі навколо розмовляють незрозумілими мовами, музика лунає з барів зовсім різна, і жодна не дратує, всюди пахне нескінченним святом, котре в кінці ночі може завмерти на трохи часу, а завтра знову вибухне, щоби не закінчуватись. Легкі красуні прогулюються зграйками попри вітрильники, моторні яхти, щебечуть, сміються, з радістю знайомляться і слухають наші байки. Заходять, тримаючись за руки, по зовсім умовному трапу на наш козацький корабель, котрий прийшов на західний берег цивілізованої французької Бретані зі слов’янських лісів, і ще пахне шкірами і ведмежим жиром. Хто стійкіший -- мандрує на інші старовинні вітрильники, яких у порту декілька тисяч.

Відведене нам місце було в торговому порту поряд з голандськими рибалками, котрі смажили впійману тут же рибу на вуглях, і пригощали нею усіх перехожих. Ми разом із ними стріл ... Читати далі »

Довгий і яскравий вечір. Берег, повний вогнів, усі навколо розмовляють незрозумілими мовами, музика лунає з барів зовсім різна, і жодна не дратує, всюди пахне нескінченним святом, котре в кінці ночі може завмерти на трохи часу, а завтра знову вибухне, щоби не закінчуватись. Легкі красуні прогулюються зграйками попри вітрильники, моторні яхти, щебечуть, сміються, з радістю знайомляться і слухають наші байки. Заходять, тримаючись за руки, по зовсім умовному трапу на наш козацький корабель, котрий прийшов на західний берег цивілізованої французької Бретані зі слов’янських лісів, і ще пахне шкірами і ведмежим жиром. Хто стійкіший -- мандрує на інші старовинні вітрильники, яких у порту декілька тисяч.

Відведене нам місце було в торговому порту поряд з голандськими рибалками, котрі смажили впійману тут же рибу на вуглях, і пригощали нею усіх перехожих. Ми разом із ними стріл ... Читати далі »

Довгий і яскравий вечір. Берег, повний вогнів, усі навколо розмовляють незрозумілими мовами, музика лунає з барів зовсім різна, і жодна не дратує, всюди пахне нескінченним святом, котре в кінці ночі може завмерти на трохи часу, а завтра знову вибухне, щоб не закінчуватись. Легкі красуні прогулюються зграйками попри вітрильники, моторні яхти, щебечуть, сміються, з радістю знайомляться і слухають наші байки. Заходять, тримаючись за руки, по зовсім умовному трапу на наш козацький корабель, котрий прийшов на західний берег цивілізованої французької Бретані зі слов’янських лісів, і ще пахне шкірами і ведмежим жиром. Хто стійкіший -- мандрує на інші старовинні вітрильники, яких у порту декілька тисяч.

Відведене нам місце було в торговому порту поряд з голандськими рибалками, котрі смажили впійману тут же рибу на вуглях, і пригощали нею усіх перехожих. Ми разом із ними стріляли із гармат посеред ночі, зібрали на ... Читати далі »